Waterfall або agile реалізація - яку модель обрати?

Waterfall або agile реалізація - яку модель обрати?

Єдиного, універсального методу впровадження ІТ-систем, який би працював в реаліях кожного проекту та підприємства, не існує. Зараз домінують дві форми: так званий водоспад і спритна модель. Модель Waterfall – це традиційна модель управління проектами. Це лінійний і послідовний підхід. Завдання, виконані на одному етапі, повинні бути проаналізовані та перевірені, перш ніж перейти до наступного етапу. Agile методологія, у свою чергу, є поетапним підходом, заснованим на гнучкому реагуванні на зміни.

Які переваги та недоліки мають ці методи. Для яких проектів вони працюють найкраще?

Модель Waterfall

Каскадне управління проектами – це послідовний підхід, який розбиває проект на окремі фази. Типові етапи включають збір вимог, аналіз, проектування, кодування, внутрішнє тестування, приймальні випробування, встановлення, впровадження, навчання та введення в експлуатацію. Наступний етап можна продовжити, лише якщо попередній етап був успішно завершений.

Однією з найбільших проблем, пов'язаних з каскадною моделлю, є той факт, що одержувач системи може перевірити результат роботи лише після завершення окремого етапу або всього проекту. При негативному сценарії це може призвести до ситуації, коли клієнт лише на етапі приймальних випробувань стверджує, що ефект не відповідає його очікуванням. Це марна трата часу і грошей, а також значно підвищується ризик скасування проекту.

З каскадною моделлю пов’язана велика проектна документація. При його створенні часто використовуються інструкції та передові практики, що містяться в методології PRINCE2 або інструкціях PMI (Project Management Institute), однак високий рівень формалізації обмежує гнучкість проекту та зменшує здатність реагувати у випадку велика кількість або значна зміна вимог.

Все це робить каскадну модель не рекомендованою для довгострокових, високоризикованих і невизначених проектів. Цей метод не працюватиме, якщо на етапі планування неможливо визначити повні вимоги та результати. Якщо є потреба внести значні зміни до обсягу проекту, може стати неминучим скасувати проект і почати спочатку.

Переваги каскадної моделі:

• просте планування та дизайн завдяки точному припущенню, визначеному на початку проекту;
• проект системи охоплює весь обсяг робіт з самого початку;
• точно визначений обсяг робіт;
• відносно просте визначення бюджету;
• легка перевірка ходу роботи.

Недоліки каскадної моделі:

• жорстка структура ускладнює внесення змін;
• не врахування фактора невизначеності;
• підтвердження виконання вимог проекту відбувається після його завершення;
• вимагає великої документації;
• перехід до наступної фази можливий лише після закінчення попередньої;
• обмежене залучення клієнтів може призвести до зниження задоволеності результатами;
• каскадний підхід є ризикованим у випадку довгострокових проектів, кінцевий результат яких віддалений у часі.

Гнучка модель

Agile методології дозволяють реалізувати ІТ-систему методом малих кроків. Це забезпечує високу гнучкість процесу, кращий контроль і високу адаптивність рішень до мінливих потреб. Ідея гнучкої реалізації полягає в тому, щоб швидко почати працювати зі стандартною версією програми, а потім поступово ітеративно налаштовувати її під конкретні потреби користувача.

Agile метод робить акцент на тісній співпраці та задоволенні клієнтів. Визначає обмежені за часом етапи, які називаються спринтами або тайм-боксами, які зазвичай тривають один тиждень, два тижні або місяць.

На початку кожного спринту створюється список завдань відповідно до визначених разом із клієнтом пріоритетів. Замовник може вільно змінювати пріоритет для всіх ще не розроблених функцій системи. Наприкінці спринту постачальник системи та замовник переглядають та оцінюють хід роботи.

Гнучка модель полегшує раціоналізацію витрат. Коли постачальники програмного забезпечення подають пропозицію реалізувати систему в традиційній моделі, вони зазвичай беруть на себе певний буфер, щоб захистити себе від непередбачених ситуацій. Через необхідність прогнозування витрат праці на довгострокову перспективу така пропозиція часто переоцінюється.

Переваги гнучкої моделі

• швидке введення в експлуатацію завдяки початку роботи над базовою версією, що дозволяє рознести в часі часто найбільш трудомісткі етапи проекту, які полягають в коректуванні конкретних вимог користувача;
• ефективне тестування шляхом поділу його на невеликі фрагменти та постійного оновлення;
• прискорений життєвий цикл програмного забезпечення;
• швидка перевірка припущень, клієнт може швидко побачити, як різні функції системи працюють на практиці;
• постійне залучення замовника до процесу створення наступних ітерацій системи дозволяє уникнути непорозумінь, а отже і втрати часу та ресурсів;
• більше залучення клієнтів до розробки системи часто призводить до кращого сприйняття користувачами;
• раціоналізація витрат.

Недоліки спритної моделі

• вимагає значної участі клієнта;
• члени команди проекту повинні бути добре обізнані з принципами, що керують методологією Agile, і повинні бути високомотивованими;
• загальні витрати проекту оцінити складніше, ніж у каскадній моделі;
• менше документації, ніж у каскадній моделі.

Waterfall і agile - підсумок відмінностей

Ідея - agile - це інкрементний і ітеративний підхід, каскадна модель - це лінійний і послідовний підхід.

Конструкція – agile розділяє проект на спринти, а каскадний метод на фази.

Застосування - метод agile допомагає в реалізації багатьох невеликих проектів, модель водоспаду краще підходить для завершення одного великого проекту.

Відносини з клієнтом – agile акцентує увагу на тісній співпраці з клієнтом, каскадна модель орієнтується на реалізацію припущень проекту.

Оцінка – у гнучкому підході припущення проекту контролюються на постійній основі під час щоденних зустрічей, оцінка в каскадній моделі відбувається після закінчення даної фази.

Впроваджуємо зміни - agile дозволяє змінювати вимоги в будь-який час, каскадний підхід залишається в межах передбачуваного обсягу.

Тестування - в моделі Agile тестування проводиться на постійній основі, в каскадній моделі воно здійснюється на завершальній фазі проекту.

Каскадна модель і гнучка модель – це кардинально різні підходи до управління проектами. Обидва методи мають суттєві переваги й недоліки. Який з них виявиться кращим у тій чи іншій ситуації, залежить в основному від: ставлення замовника, моделі фінансування, масштабу та часового горизонту реалізації.