Виробничі маршрути

Виробничий (або технологічний) маршрут  - це документ, що визначає послідовність операцій, необхідних для виробництва проміжного або готового продукту. У ньому детально описуються послідовні етапи виробничого процесу. У ситуації, коли існують різні способи виробництва даного продукту, виробничий маршрут повинен вказувати найбільш ефективну послідовність.

Виробничий маршрут є основою для планування ефективності та складання графіка виробництва, оцінки його вартості, визначення часу виконання замовлення, тобто показників, необхідних для ефективного управління виробничим підприємством.

З іншого боку, виробничий маршрут - це не технічний посібник зі створення продукту. Це відносно простий документ, який містить у собі:

• Групи робочих місць - це групи робочих центрів або одиниць обладнання, які виконують аналогічні операції. Наприклад, усі верстати з ЧПУ входитимуть в одну групу робочих місць;
• Короткий опис операції - наприклад, "фрезерування головки";
• Час налагодження - це час, необхідний для налаштування робочого місця перед початком операції;
• Час циклу - час, що визначає частоту виходу готової продукції з виробничої лінії/слота.

Технологічний маршрут може також містити інформацію про інструменти, що використовуються у виробничих операціях, витрати, пов'язані з виконанням конкретної операції, або визначати точки контролю якості між етапами виробництва.

Чому важлива технологічна лінія?

Нарівні із відомістю матеріалів (BOM), тобто переліком сировини і компонентів, що складають продукт, технологічний маршрут є основним документом процесу управління виробництвом. Його правильне складання і використання приносить відчутну користь підприємству, включно, серед іншого:

• Оптимізація використання виробничих ресурсів - визначення найефективнішої послідовності операцій дає змогу оптимально використовувати матеріали, машини та робочу силу. Стандартизація виробничих процесів дає змогу встановити реалістичні стандарти продуктивності, виявити "вузькі місця" і постійно підвищувати ефективність.
• Зниження виробничих витрат - будь-яка оптимізація виробничого процесу безпосередньо веде до зниження витрат, чи то завдяки скороченню часу, що витрачається на переналагодження, чи то завдяки зменшенню кількості невикористаних матеріалів.
• Поліпшення якості продукції - стандартизація виробничого процесу призводить до поліпшення контролю над якістю продукції. Маршалінг дає змогу виробникам здійснювати контроль якості на певних етапах виробничого процесу і, таким чином, виявляти й усувати дефекти або помилки на ранніх стадіях.
• Точне планування виробництва - визначаючи маршрути руху товарів і час циклу різних підпроцесів, можна точно планувати виробничу діяльність відповідно до доступності робочого місця. Маршалінг також дає змогу порівнювати фактичний час циклу з нормативним для виявлення та усунення неефективності.
• Ефективний аналіз витрат - точне знання постійних і змінних витрат дає змогу точно оцінити вартість виробництва на замовлення і відстежити фактичні витрати, пов'язані з виконанням операцій і споживанням матеріалів.

Маршрутизація виробництва на заводах різних типів

Технологічний маршрут може мати суттєво різний склад і рівень складності. Це залежить від характеру заводу та специфіки виробництва. Одним із найважливіших визначальних факторів тут є розмір виробничої партії.

Одиничне виробництво - заводи, що спеціалізуються на одиничному виробництві, зосереджені на виготовленні окремих продуктів і малосерійних партій. Продукція значною мірою індивідуалізована. Отже, сортування на таких заводах може бути дуже складним і мінливим. Кожне замовлення може вимагати індивідуального виробничого завдання і задіювати різні ресурси.

Серійне виробництво - при серійному виробництві товари виробляються партіями. Незважаючи на можливу варіативність, виробнича маржа на таких підприємствах зазвичай дуже стабільна. Наприклад, типовий процес виробництва хліба на хлібозаводі включає змішування, замішування, бродіння, поділ і випічку. Пекарня може використовувати один і той самий процес замісу для кількох видів хліба й аналогічний процес для інших хлібобулочних виробів.

Масове виробництво - при масовому виробництві вироби, а отже, і сортування, високо стандартизовані. Мета сортування в масовому виробництві - мінімізувати час проходження і максимізувати пропускну здатність.

Загалом, створення маршруту сортування продукції завжди спрямоване на визначення найефективнішої послідовності операцій. Характеристики підприємства впливають на те, чи потрібно проводити сортування безперервно чи ні.

Маршрутизація виробництва - етапи

Процедура сортування відносно проста.
Ось основний шлях, який необхідно пройти для створення ефективного маршруту сортування:

1. Визначте операції - визначте всі операції, необхідні для створення кінцевого продукту.
2. Визначте послідовність операцій - розташуйте операції в логічному порядку, якщо ви збираєте продукцію з компонентів, може існувати кілька альтернативних способів послідовності операцій.
3. Призначте групи робочих місць - визначте групи робочих місць, які виконуватимуть кожну операцію.
4. Оцінити час циклу - визначити нормативний час, необхідний для виконання операції від початку до кінця.
5. Створення документації - нині фізичні аркуші розмітки дедалі частіше замінюються електронними еквівалентами, створюваними системами управління виробництвом.
6. Контроль якості - визначити етапи і модель контролю якості (вибірковий, 100-відсотковий).
7. Моніторинг та оновлення - відстежуйте такі показники, як фактичний час циклу, запаси незавершеного виробництва, час виконання замовлення тощо, щоб оптимізувати процес сортування.

Крім простої схеми маршалінгу, в якій операції йдуть одна за одною, можливі й складніші варіанти.
Серед них можна згадати такі:

Накладення операцій (перекриття) - відбувається, коли товари виробляються таким чином, що наступні етапи виробництва можуть бути розпочаті до завершення попередніх. Наприклад, при виробництві меблів можна почати фарбування частини партії, тоді як інша частина меблів ще перебуває на стадії складання.

Особливі послідовності операцій - виникають, коли дві або більше незалежних операцій мають бути завершені, щоб можна було розпочати наступний етап виробництва.

Паралельні виробничі операції - така ситуація виникає, коли певну операцію необхідно розділити на кілька робочих місць. Наприклад, у швейному виробництві швейна операція в рамках конкретного замовлення може бути розподілена між усіма наявними швейними машинами.